/Files/images/DSC00113.JPG

А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог,побачивши загін:

Спереду – сотник ,молодий,вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

/Files/images/DSC00120.JPG

Саме такими словами почався сьогоднійшній перший урок. Урок-реквієм, присвячений Героям Небесної Сотні.

Учні 5-9 класів згадали події лютого 2014 року, і всіх тих, які загинули під час тих страшних, трагічних подій ...Їх...Героїв Небесної Сотні...

/Files/images/DSC00138.JPG

Світло лампадок, вірші, спогади, пісні, слова вдячності....все це ми присвячуємо тим, хто боровся за світле майбутнє України взимку 2014 року...

"Загальна Декларація прав людини, яка прийнята Організацією Об'єднаних Націй зазначає, що народ має право на повстання, якщо його права, гідність, можливість достойно жити гнобляться, якщо влада краде, бреше, вбиває.

Український народ терплячий та доброзичливий. Але два роки тому українці відчули, що не можна далі миритися з беззаконням - і піднялися проти брехні, крадіжок та гноблення.

Наш протест майже два місяці був мирним, ми намагалися донести до влади, що хочемо іншого життя, прозорої та відповідальної влади, що ми не згодні миритися з несправедливістю.

І лише після перших вбивств, коли загинули Нігоян, Жизневський, Вербицький, коли 18 лютого в Маріїнському парку бандити почали вбивати людей - тоді вже народ встав на барикади для вирішальної боротьби.

Небесна сотня – безневинна жертва…
Бандитам не сховатись за хрестом
Отим хрестом, де їхня совість мертва
Зрікається і серцем і чолом…
У прощену неділю впала долу,
Простіть нас браття, миленькі, простіть…
За Україну – зранену і голу…
За Вас не впала і за Вас стоїть!
Українцю, поглянь, там побили жінок!
Глянь, вже люди ховаються в храмі!
Де таке ще траплялось, коли це було
Аж в такому нестерпному стані?..
Так чинили лиш варвари, злісні хани,
Лиш від них люди в церкві ховались.
А сьогодні – це власні привладні пани
Вже над нами так само знущались!”

Найстрашніше - загинули люди. Чиїсь батьки, сини, брати... Вони вже не повернуться додому, не обнімуть дітей, не скажуть дорого слова іншим людям.
В скорботі схиливши низько голови перед пам’яттю людей , яких було вбито під час Революції Гідності та Свободи , ми, хвилиною мовчання, віддали їм шану....Героям Майдану, впавшим мертвими за світле майбутнє України

У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,

Історія одна, і Ви - її частина.

Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,

І молимось: за Вами - ненька Україна!

Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.

І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.

Але в думках ти поруч, і не згасне свічка,

І линуть буде "Слава Україні!" над ланами


Ніколи, ніколи знову ми не маємо допустити, щоб знов таке трапилося, щоб Україна була змушена повставати і втрачати своїх синів..

Для цього маємо бути гідними. А гідність полягає в тому, щоб не тільки мати власну думку і сміливість її захищати, але й поважати інші погляди, розуміти, що люди різні.

І головне - цінувати життя, цінувати можливість жити спільно і розуміти одне одного.

Тому - пам'ятаємо загиблих - і будемо робити все, щоб насильство не повторилося. Ніколи знову.

P.S.Величезна подяка організатору уроку-реквієму Гайдар Анастасії Аркадіївні, та учням, які приймали участь у цьому заході ( Кацімон Тані, Кондратюк Каті, Огійчук Каті, Худенко Аліні, Мацьовитій Наташі, Сивашу Олегу, Ільченко Ангеліні, Керносенко Валі, Миколаєнку Дімі, Кацімону Глєбу, Бойко Саші)

Фото подій

Кiлькiсть переглядiв: 11

Коментарi