Книжки завжди були найбільшою цінністю людства. Вони допомагали пізнати історію, культуру, побут та звичаї як свого, так й інших народів. Проте з технічним прогресом у сучасне суспільство прийшли і нові досягнення людства. Молодь надає перевагу різним девайсам, гаджетам, що замінили все: спілкування з друзями, дворові ігри, читання книжки. Кожна мама знає, яке важливе читання для розвитку дитини. Але що старші діти, то складніше «відтягнути» їх від комп’ютера і зацікавити книжкою.

Нині майже не зустрінеш підлітка з книжкою. Але можна спробувати купити йому електронну читалку або планшет, на них досить зручно читати, та й друзям можна похвалитися.

А що ж запропонувати почитати? Знайти гарну історію, щоб зацікавила і захопила, іноді буває дуже складно, адже підлітки гостро реагують на будь-які спроби автора нав’язати свою думку, на панібратське загравання або демонстрацію переваги. Вони відчайдушно шукають дорослого співрозмовника, який говоритиме з ними чесно і на рівних. Іноді, те що подобається нам, дорослим, не викликає захоплення в дітей, і, навпаки, книги, які цікавлять підлітків, здаються батькам надто примітивними за сюжетом, позбавленими особливої ​​глибини, моральних цінностей. Що можна тут порадити батькам? Не варто вимагати від дитини, щоб вона в 13-14 років розуміла всю цінність спадщини класиків: П. Мирного, А. Свидницького, О. Кобилянської, В. Стефаника, Л. Толстого, Ф. Достоєвського, М. Гоголя та інших великих художників слова; навряд чи вона зрозуміє всю глибину роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита» тощо.

Ось кілька історій, написаних авторами, які по-справжньому вміють розмовляти з дітьми та підлітками, ці твори обов’язково стривожать душу.
Р. Дж. Паласіо «Диво» – книжка про фізичні вади й толерантність (від 12 років).
«Диво» – книжка американської письменниці про десятирічного хлопчика на ім’я Авґуст Пуллман, якого всі довкола сприймають з подивом. Авґуст називає себе «особливим». Його обличчя відрізняється від облич інших членів його родини. Він добре розуміє, що він не такий, як вони. Авґуст пережив 27 операцій і все ж таки йому не судилося стати подібним на людей зі «звичним» обличчям. Ця історія допоможе юним читачам навчитися сприймати не зовнішність, а внутрішній світ людини. Також допоможе зрозуміти, що ті чи ті «особливості» в зовнішності людей треба сприймати спокійно. Книга про те, що мужність, почуття гумору, доброта і дружба здатні творити дива. А батьки Авґуста – приклад того, як слухати і чути своїх дітей, визнавати свої помилки, проявляти жорсткість, коли треба.

Гюс Койєр «Книга всіх речей» (від 12 років) – дев’ятирічний Томас бачить зовсім не те, що звикли бачити інші діти. У нього тропічні рибки живуть у міських каналах, град збиває листя з дерев, а вулицями розгулюють жаби. Цього не бачать інші – і часом Томасу стає моторошно і страшно, а подітися нікуди. Іноді до нього заглядає Ісус. «Я дуже радий, що ти є на світі, Томасе», – пише він Томасу на піску. Хлопчик росте в релігійній сім’ї: тато після вечері читає Біблію, вони ходять до церкви, моляться перед їжею, а ще … батько б’є матір Томаса. Книжка навчає, як перестати боятися та як захищати свій світ і тих, кого любиш.

Шерон Дрейпер «Привіт, давай поговоримо» (від 11 років). Зворушлива історія про одинадцятирічну дівчинку Мелоді. Вона чує музику і бачить її кольори, в неї фотографічна пам’ять, вона запам’ятовує все до найменших дрібниць. Мелоді – одна з найрозумніших учениць у школі, а ще в неї церебральний параліч, вона не може говорити і пересувається на візку. Історія розказана від імені самої дівчинки: її думки, почуття, радощі і образи, дитячі проблеми і абсолютно дорослі переживання. Вона робить те, що багатьом в її обставинах просто не під силу. Історія спонукає замислюватися про те, що відбувається в голові людей, які не можуть говорити і рухатися, приймати і допомагати людям з обмеженими можливостями.

Тетяна Губіна «Кузя, Мишко, Вірочка .. та інші нічийні діти» (від 10 років). Абсолютно різні життєві історії про дітей, батьків, співробітників дитячих будинків. Збірка оповідань про життя дитини-сироти та як змінилося життя після усиновлення. Книга – на складну тему сирітства, але часом забуваєш про смуток і щиро радієш за дітей і батьків, які зустрічаються в таких обставинах і роблять життя одне одного яскравішим.

Діана Мохаммаді, Марі Бюро «Маленька продавчиня сірників з Кабула» (від 14 років). Французька журналістка Марія Бюро розповідає історію афганської дівчинки Діани. Їй 13 років, вона заробляє приблизно 2 долари на день, бо продає сірники та хустки, й обіцяє бути охоронцем туристів у Кабулі. Її день починається о 4-й ранку, коли вона і її сестра дві години пішки йдуть по продукти на базар і приносять 14 кг їжі щодня. У них немає холодильника, тому вони ходять на базар щодня, потім до школи, по обіді Діана продає сірники, ввечері – уроки, прання, готування, прибирання і знову новий день. Зовсім не дитячий погляд на життя, мусульманські звичаї, особливості культури, раннє дорослішання дитини, політику та історію Афганістану, відповідальність, покладену на тендітні, але при цьому такі сильні плечі. Історія примушує задуматися про соціальну нерівність, про дітей, у яких немає дитинства і які змушені працювати з 4 років на вулиці.

Ольга Громова «Цукрова дитина» (від 10 років). Історія дівчинки Елі, яка в 5 років несподівано стала донькою ворога народу. Дитина, яка виросла в абсолютній любові, в благополучній родині у розкоші, в одну мить усе втрачає і потрапляє з мамою до Киргизії, у табір для членів сімей ворогів народу. Складні сторінки радянської історії кінця 1930-х років показані крізь призму дитячого світобачення. Маленька дівчинка та її молода мама зберігають силу духу і почуття власної гідності, попри серйозні випробування, голод і хвороби. І, хоч це і дивно, в житті в найвідчайдушніші моменти їм зустрічаються дуже хороші люди. “Цукрова дитина” – це роман виховання, історія про кохання, а про те, що таке гідність і що таке воля. Це історія дорослішання. Історія про те, як виховати в дитині стійкість до життя.

Діна Сабітова «Три твої імені» (від 12 років). Пронизлива історія дитини, яка втратила батьків і потрапила до дитячого будинку. Діна Сабітова чесно і життєво розповідає про те, як може скластися доля. Ритка, Марго, Гошка. Три імені – три історії. Ритка-Марго-Гошка – одна і та сама дівчинка, Маргарита. Її історії вистачило б на кілька життів. Книга написана так просто і чесно, що підліток, який буде її читати, обов’язково задумається про життя дитини, яка втратила батьків. Історія Ритки позбавляє від ілюзій «вічного благополуччя», від щастя до біди – лише один крок. Але і до щастя теж є дорога.

Є безліч книг, які допоможуть підлітку віднайти себе і розвинути свої таланти:

Дж. Кехо “Підсвідомість може все” про дивовижні можливості людського розуму і внутрішнього світу.

Роберт Ентоні “Головні секрети абсолютної впевненості в собі”. Психологи стверджують: чимало школярів у підлітковому віці страждають від заниженої самооцінки і невпевненості в собі. Ця книга допоможе їм позбутися цієї проблеми.

Ліс Хьюітт, Ендрю Хьюітт, Люк д’Абаді “Цілісне життя для студентів” найбільше підійде старшокласникам, які вже замислюються про своє майбутнє.

Дейл Карнегі “Як здобувати друзів і впливати на людей”. Класика. Читається легко і поради актуальні, попри те, що книга написана в 1936 році.

Бодо Шефер “Пес на ім’я Мані”. Захоплива історія, яка допоможе засвоїти основи фінансової грамотності.

Ендрю Мейтюз “Прорвемося!”, “Щастя у тяжкі часи”, “Живи легко”, “Зупини їх!”.

Володимир Леві “Мистецтво бути собою”, “Мистецтво бути іншим”.

А ще пропонуємо вам список творів, які популярні серед юних читачів, сподіваємось, ваші доньки чи сини обов’язково знайдуть історію до душі.

Кендзіро Хайтані “Погляд кролика” (від 13 років)

Джин Літл “Незграбна Анна” (від 10 років)

Джін Літл “Чуєш спів?” (від 10 років)

Сабіне Людвіг “Мопс і Моллі Мендельсон” (від 10 років)

Кетрін Патерсон “Міст з Теравіфію” (від 12 років)

Клод Мурлева “Зимова битва” (від 13 років)

Ерік -Еммануель Шмідт “Оскар і рожева пані” (від 13 років)

Джуда Блум “Ти тут, Боже? Це я, Маргарет” (від 12 років)

Анджела Нанетта “Мій дідусь був вишнею” (від 10 років)

Луїс Фітц “Шпигунка Гаррієт” (від 10 років)

Анніка Тор “Трилогія: Острів в морі, Ставок білих лілій, Глибина моря” (від 12 років)

Бетсі Байєрс “Лебедине літо” (від 12 років)

Кетрін Патерсон “Чудова Гілл Хопкінс” (від 10 років)

Кетрін Патерсон “Іакова я полюбив … “(від 12 років)

Мішель Куаст “Щоденник Анни-Марі” (від 12 років)

Крістіна Ньостлінгер. “Саме по собі і взагалі” (від 12 років)

Джон Бойн “Хлопчик в смугастій піжамі” (від 14 років)

Тетяна де Росней “Ключ Сари” (від 14 років)

Марія Войцехівська “Тінь бика” (від 12 років)

Катерина Мурашова “Клас корекції” (від 12 років)

Анна Говальд “25 кіло надії” (від 10 років)

Рубен Гальєго “Білим по чорному” (від 14 років)

Сільвана Гандофлі “Альдабра. “Черепаха, яка любила Шекспіра” (від 12 років)

Интересные факты о чтении:

1. Горький читал со скоростью четыре тысячи слов в минуту.

2. Сталин читал по 400 страниц в день, считая это своей минимальной нормой.

3. Т. Эдисон читал сразу 2–3 строки, запоминая текст чуть ли не страницами благодаря максимальному сосредоточению.

4. При быстром чтении утомляемость глаз меньше, чем при медленном.

5. 95% людей читают очень медленно — 180–220 слов в минуту (1 страницу за 1,5–2 минуты).

6. Уровень понимания при традиционном чтении составляет 60%, при быстром — 80%.

7. В течение часа глаза читающего 57 минут зафиксированы на тексте, то есть находятся в относительном покое.

8. Бальзак прочитывал роман в двести страниц за полчаса.

9. При чтении глаза читающего, глядя на разные буквы, передают разное изображение, а мозг все равно объединяет их в одну картинку.

10. Э. Гаон дословно помнил 2500 прочитанных им книг.

11.Глаза человека со средними навыками чтения делают на одной книжной строке 12–16 остановок, читающего быстро 2–4 остановки.

12. Н. А. Рубакин прочитал 250 тысяч книг.

13. У школьников происходит 20 регрессивных движений на одну строку, у студентов — 15.

14. Наполеон читал со скоростью две тысячи слов в минуту.

А вы любите читать?

Читайте залюбки!

· Регулярно відвідуйте бібліотеку. Покажіть Вашій дитині, як бібліотека працює і де дитина може знайти свої улюблені книги.

· Приносьте своїй дитині книги, які задовольняють її індивідуальні по-треби, наприклад, на спортивну тематику, про тварин, птахів, включаючи художню і документальну літературу.

· Зацікавте свою дитину яким-небудь хоббі чи діяльністю, котра потребує читання та подобається їй. Конструюйте, готуйте їжу, грайте в настільні ігри, через те що такі заняття потребують, щоб дитина читала інструкції.

· Заохочуйте Ваших дітей до листування зі своїми однолітками. Ними можуть бути друзі, котрі переїхали далеко, далекі родичі, просто друзі
з листування.

· Організуйте «пошук скарбів». Заховайте якусь річ, наприклад нову книгу, а потім лишіть письмові підказки, котрі приведуть дитину на це місце.

· Заплануйте екскурсію до зоопарку, цирку, музею тощо. Знайдіть книги, котрі з цим пов'язані, і поділіться ними з Вашою дитиною.

· Заохочуйте Вашу дитину складати різні історії і записуйте їх в той час, коли вона їх розповідає. Зробіть її власну збірку оповідань, записуючи історії і добавляючи її власні малюнки. Пізніше Ваша дитина зможе читати свою книгу Вам, другу, молодшому брату чи сестрі.

· Якщо Ваша дитина — неохочий читач, вигадайте гру з читання буденних речей, таких як коробка з-під каші, наклейки, старі листівки, комікси, програми телепередач. На холодильнику чи родинній інформаційній дошці лишайте повідомлення, котрі її можуть зацікавити.


Як виховати маленького читача
1. Читайте вашій дитині поштові листівки, газети, інструкції на коробках з-під дитячого харчування. Це дуже важливо для дитини Доки дитина росте, показуйте їй малюнки та збірки оповідань. Кольори і форми вразять її, а слухання веде до вивчення.
2. Регулярно відвідуйте бібліотеку. Дозвольте дітям вибирати книги самостійно.
4.Читання перед сном повинно стати регулярною сімейною традицією. Якщо для читання будуть
вибрані правильні книги, то навіть старшим дітям буде цікавим читання вголос.
5. Пам'ятайте про поезію! Короткий вірш — це найкоротший спосіб привернути увагу на деякий час.
6. Заохочуйте дітей до читання вголос в той час, коли ви готуєте, прасуєте, шиєте, займаєтеся пранням білизни.
7. Використовуйте телебачення, щоб привернути увагу до читання. Більше читайте про людей, країни і різні речі, котрі цікавлять вашу родину по телебаченню.
8. Тримайте вдома безліч матеріалу для читання. Зберігайте дитячу літературу на нижчих полицях, щоб діти могли її легко дістати.
9. Нехай ваша дитина побачить Вас за читанням. Розмовляйте про те, що читаєте.
10. Даруйте книги дітям. Цим ви дасте зрозуміти, що книги — особливі помічники для дитини.

Як домогтись оптимальної швидкості читання?

1. Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Пам'ять людини налаштована так, що запам'ятовується не те, що постійне, а те, що миготить: тобто то є, то немає. Тому всі тренувальні вправи треба проводити короткими порціями, але зі значною частотою. Не можна казати: «Поки не прочитаєш, із-за столу не виходь». Для першокласника достатньо домашнього тренування трьома порціями по п'ять хвилин.

2. Читання, що дзижчить, було основним елементом при навчанні у школі В. Сухомлинського. Це таке читання, коли дитина читає вголос, напівголосно, зі своєю швидкістю протягом п'яти хвилин.

3. Добрі наслідки дає читання перед сном. Останні події дня фіксуються емоційною пам'яттю, й вісім годин сну людина знаходиться під їх впливом. Ще 200 років тому казали: «Студент, науками живучий, учи Псалтир на сон прийдешній».

Часто ми радимо дитині прочитати вірш на ніч і книгу покласти під подушку. Ця рекомендація означає одне: останнє враження дня залишається в пам'яті на всю ніч.

4. Якщо дитина не любить читати, то їй необхідний такий режим читання, що щадить: дитина прочитає 1-2 рядка й одержує короткочасний відпочинок. Таку можливість дають книжки з великими картинками й одним-двома реченнями внизу.

5. Розвиток техніки читання гальмується через слабку оперативну пам'ять. Дочитавши до четвертого слова, учень уже не пам'ятає перше. Професор І. Федоренко рекомендує такі вправи: багаторазове читання, читання будь-якого тексту в темпі скоромовки, виразне читання з переходом на незнайому частину.

6. Вправа «Блискавка» полягає в чергуванні читання в комфортному режимі з читанням на максимально доступній швидкості. За командою «Блискавка» дитина читає із прискоренням протягом 20 сек спочатку, потім тривалість збільшити до двох хвилин.

7. Вправа «Буксир». Дорослий читає зі швидкістю, доступною дітям, а діти намагаються читати про себе, стежити та встигати за дорослим. Перевірку проводити шляхом раптової зупинки.

8. Вправа «Хто швидше?». На столі лежать картки зі статтею. Треба знайти конкретну пропозицію в одній із карток, ковзаючи по тексту.

9. Вправа «Губи» використовується з метою чіткого розмежування дітьми читання про себе та читання вголос, а також активного зовнішнього промовляння при читанні. За командою «Читати про себе» діти прикладають палець лівої руки до щільно стиснутих губ.

Таким чином, батьки можуть вибрати одну з форм або чергувати дані форми та методи роботи, щоби постійно підтримувати читацький інтерес молодшого школяра.

Вихованню любові до читання, розвитку читацьких навичок сприяють конкурси кращих читців, оглядові уроки позакласного читання, колективні відвідування бібліотеки, конкурси ілюстрацій до прочитаних книг, створення «відеофільму» до книги, складання кросвордів, тестів до розповіді, повісті тощо.

Літературні свята, в яких беруть участь усі члени родини, мають велике виховне значення.

Кiлькiсть переглядiв: 122

Коментарi